11:40 09-04-2012 | Суспільство
Переглядів: 4503

Іконка з Бовшева - шедевр світового християнського мистецтва XII ст.



Невеличкому придністровському селу Бовшеву судилося потрапити на сторінки давньоруського літописання в тиху для природи і чорну для Галича ніч 1153 року, коли зі сцени історії навіки зійшов князь Володимирко Володаревич, а вже перед ранком сонце слави сходило для його сина, філософа і книжника Ярослава Осмомисла. А на початку 60-х років минулого століття, коли розпочалося будівництво Бурштинської електростанції, львівські археологи Володимир Баран, Лариса Крушельницька і Роман Чайка вирушили від середньої течії Гнилої Липи, тай крок за кроком, добираючись аж до устя ріки, пильно вивчали кожну ділянку землі. Неподалік від села Бовшева дослідники виявили в різних урочищах три давньоруські поселення ХІІ-ХІІІ ст. Під час розкопок одного з них, в господарському об’єкті, задокументованому в експидиційних звітах під номером 13, науковці відкрили на глибині 1,90м бронзову Іконку з біблійним сюжетом Благовіщення.

Для вчених було багато чого не зрозумілого в Іконографії сакрального твору, адже радянська освіта не давала ніяких знань про релігію та християнське мис­тецтво. І тоді вони згадали про своїх львівських колег Володимира Вуйцика і Володимира Овсійчука, які самотужки, до найдрібніших деталей, вивчили візантійську, давньоруську та українську іконографію.

Довідавшись про археологічне відкриття в Бовшеві, В. Вуйцик разом з В. 0всійчуком негайно ж зібралися в дорогу. В автобусі їхні думки роїлися у спога­дах про твори дрібної кам’яної, глиняної і металопластики. У львівських му­зеях, де зберігалися старожитності з княжих міст Галича, Белза, Звенигорода, Пліснеська і Теребовлі, їх було зовсім небагато; кілька бронзових медальйонів із зображенням Юрія Змієборця, кам’яна іконка з образом святого Миколая, ка­м’яна матриця для відливання Ікони з Богородицею-Воплочення та ще декілька десятків фрагментів хрестів-енколпіонів. За роздумами, маршрутом зі Львова до Бурштина, вони так і не змогли відтворити в пам’яті бодай якийсь значний твір дрібної пластики на тему Благовіщення з княжого Києва чи іншого значного дав­ньоруського центру.

Коли гості зі Львова побачили на долоні Володимира Даниловича Барана крихітний квадратик металу, вкритого зеленкуватою патиною, то одразу ж усві­домили: «Це шедевр, якого світове християнське мистецтво ще досі не знало!"

- Одна справа зображувати Благовіщення на класичній іконі, тобто на широ­кій липовій дошці, або й кількох дошках, з’єднана шпугами, - звернувся до дослідників мистецтвознавець В. Овсійчук, - там художник мав необмежений простір для висловлювання сеоєї уяви і фантазії, а тут, на невеличку площину розміром 4,5x3,5см, не маючи оптичних пристроїв, митець зумів показати урочисту по­стать Богоматері на троні, яка представляє ціле людство, вона в цю мить знай­шла ласку від Бога. А гляньте на благословляючого Архангела, зображеного в динамічній позі - в русі з берлом-жезлом у лівій руці. Як авторитетний Божий посланець, зодягнутий в багаті палацові шати, він має урочистий вигляд, адже звіщає Богородиці і всьому людству глибоке таїнство. Подивіться, що майже мі­кроскопічним різцем вирізьблено німб святості над головами Богоматері і Архангела, заповнено їх дивовижним орнаментом, навіть знайдено місце для монограм основних героїв божественного дійства.

- Володимире, - спитала у В. Вуйцика Лариса Крушельницька, - а чому Божа Мати тримає в руках нитку та веретено? Я так розумію, шо Богородиця пряде?

-  Такий Іконографічний мотив вибрали ще старі візантійські майстри. В апокрифічних творах розповідається, що Архангел Гавраїл благовіщує Марію в той
момент, коли вона сидить на троні і пряде пурпурову нитку для тканини на завісу Єрусалимського храму. Джерела цієї іконографічної традиції вловлюються
на равеннському саркофазі та на мозаїці церкви Санта-Марія Маджоре у Римі
 V століття.

-  Мені здається, що символізм християнського мистецтва мусів би ще глибше
пояснити саме таке заняття Богоматері, коли їй відкривається Блага вість з

 уст Архангела, - чи то запитував, а може ділився своїми міркуваннями архе­олог Львівського університету Роман Чайка. .

- Дозвольте вам пояснити, - продовжив жваву дискусію В. Овсійчук, - Благовіщення в іконографії - це зображення ідеї Господнього втілення, бо від Ар­хангела Гавриїла до людства приходить Добра /Блага/ Новина. Довгоочікуваний прихід Месії нарешті сповнюється. Щоби всі люди стали дітьми Божими, Господь посилає свого Єдинородного Сина. До речі, на тріумфальній арці Київської Софії центральне місце відведено мозаїчному зображенню сцени Благовіщення. Пресвята Марія в чудовому темно-синьому одязі, стоячи, пряде багряну нитку для завіси храму в Єрусалимі. У цьому криється дуже глибоке богословське значення Марія перевтілює в образ те, то почула і тому тче образ, тобто тіло, Слова Божого. Нитка, якою Пречиста тче тіло Христа - червона, адже це - колір божественний, Син Божий втілюється в лоно Богородиці.

-  Іконописці раннього християнства намалювали такий сюжет Благовіщення,
яким він є зображений на цій іконці, за розповіддю з ПротоЄвангелія від Яко­ва, де сказано: "Тоді була нарада у жерців, які сказали: "Зробімо завісу для
храму Господнього". І сказав первосвященик: "Зберіть непорочних дівиць із роду Давидового". І пішли слуги, і шукали, і знайшли сім дівиць. І первосвященник згадав про молоду Марію, яка була з роду Давидового і була чиста перед Богом. І слуги пішли і привели її. І впровадили дівиць у храм Господній. І сказав первосвященик: "Киньте жереб, що кому прясти: золото й аміант, і льон, і шовк, і  гіацинт, і багрянець, справжній пурпур". І випали Марії справжній пурпур і багрянець. Марія стала прясти".

- Товариство, - наквапом промовляв В. Баран, - мені пригадалася одна конференція археологів, на якій виступав російський академік Валентин Янін. У своїй доповіді він повідомив, що серед новгородських печаток князя Всеволода Мстиславича /1117-1136/ понад 30 відтворюють рівні варіанти Благовіщення - канонічні і апокрифічні. На візантійських свинцевих печатках Благовіщення зафіксовано теж досить рідко, зображення Богоматері з прядивом, яка сидить на троні, не засвідчене ніде, крім цієї іконки.

Ви щойно сказали, що й канонічні Ікони і апокрифічні, присвячені подіїБлаговіщення, - ще раз запитав Р. Чайка.» - А яка суттєва різниця існує між ними?

- Так само, як і в Софіївському соборі в Києві -, - став оповідати В. Вуйцик
- дуже часто в церквах Греції, на Балканах, на Сицилії, в північній Італії,
на фресках Київського Михайлівського Золотоверхого собору сцену Благовіщення розділювали на дві частини і розміщували на стовпах тріумфальної арки, яка впроваджувала до Святеє Святих, ці дві частини Благовіщення символізува­ли саме життя /двоє центральних дерев у Раю/.  Пізніше, коли в храмах з’явилися Іконостаси, на Царських /Райських/ воротах обов’язково зображували Благовіщення поряд з чотирма канонічними євангелістами, які символізують ідею піз­нання.    На канонічних Іконах Благовіщення художник кожним новим порухом пензля переносив на полотно слово в слово свідчення євангеліста Луки, викладені ним у першому розділі,  від двадцять шостого по тридцять восьмий вірш.

 - Процес формування українських Іконостасів був не менш тривалим,  ніж сам процес утвердження Іконографії Благовіщення,  - продовжував розвивати думки колеги В. Овсійчук. - Над головним /намісним/ рядом з’явився другий святковий чи празниковий ряд  до якого увійшло 12 Ікон,  присвячених шістьом найважливішим подіям з життя Богородиці та Ісуса Христа. Тоді,  знову виникла потреба малювати Ікону Благовіщення, але дещо з відмінним сюжетом,  ніж той, що на Царських воротах.

На багатьох Іконостасах ми бачимо Богородицю з книгою, яка лежить на столі, призначеному для читання. Свята Марія щойно вивчала текст зі священної книги, але поява Архангела відірвала її від улюбленого заняття. Такий Іконогра­фічний тип Благовіщення отримав назву «Благовіщення з книгою». З відомостей із  Євангелія Псевдо-Матея започаткувалася Інтерпретація образу Марії, коли Вона перечитує Біблію. На формування даної Іконографічної традиції безсумнівний вплив мали богословські праці визначних мислителів Східної і Західної церков: святого Епіфанія, єпископа Кіпрського і святого Амброзія Медіоланського. Усі вони поглиблений інтерес Богоматері до вивчення   Святого Письма.

Деколи Книги Старого Завіту бувають закритими, але старі галицькі Іконографи зображували переважно Біблію відкритою. Цистеріанськнй теолог і монах Бернард з Клерво /1090 - 1153/, будучи палким прихильником   Пресвятої Діви, відзначав, що коли божественне Писання є відкритим, то Марія читає пророцтво Ісаї: «Оце ж сам Господь дасть вам знак: "Ось дівиця зачала,  і породить сина, і  дасть йому ім’я Емануіл». /Іс.7,14/. Євангеліст Матей пам’ятав про старозавітне пророкування. Він дає пояснення слову Емануіл:  "З нами Бог" /   МТ. І-22-23/.

 

Спочатку Інтер’єром, в якому відбувалася сцена Благовіщення, був, звичай­но, дім Йосифа в Лазареті, у ще одному апокрифічному типі Ікони,  базованої на Протоєвангелії від Якова, показано Марію біля криниці, як та черпає воду. Тоді Архангел Гавриїл, що з’явився Богородиці з небес, тримає в руках квіти лілії, яка вважається в християнському   мистецтві символом чистоти й невинності. У Благовіщенні Святий Дух завжди зображуєтеся у вигляді голуба, який злітає на променях божественного світла, що виходить від Бога-Отця. Цей образ вказує на момент зачаття ,Дівою Марією, тобто втілення Христа через Святого Духа, який вийшов від Бога.

Таким чином, можемо узагальнити, що жодній із Ікон, присвячених життєвому шляху Пречистої Діви не приділено так багато уваги, як темі Благовіщення. У світовому  християнському мистецтві епохи Середньовіччя, ми не знаємо жодної Іконки, яка б за лаконічністю, і чіткістю композиції та майстерною досконалістю виконання була б подібною до шедевра з Бовшева. Усі послідники одностайно вважають, що її було виготовлено в ХІІ ст. в ювелірній майстерні княжого Галича.

Ігор Коваль, історик-краєзнавець,

Наталія Духович, методист обласного центру туизму  і краєзнавства

 

На фото: бронзова Іконка Благовіщення ХІІ ст., знайдена в с. Бовшів; 2 – тут розгортався сюжет Благовіщення - Благовіщенська церква в Назареті і Джерело Марії.


 


Коментарі (0)
Ваше ім’я:
 
Коментар:
 
 
 
 

Онлайн-підписка від ПриватБанку

Останні новини

 
09-06-2017
 
08:22
Івано-Франківська УГП визначилася з обласним керівництвом
 
01-06-2017
 
12:27
Захистімо дітей від російської агресії!1
 
31-05-2017
 
13:44
ВОЛЯ-РУХ НОВИХ СИЛ під Мінюстом вимагали припинити політичне рейдерство1
 
 
10:45
Євген Нищук: Ми повинні дбати про свою цілісність, свою ідентифікацію
 
30-05-2017
 
00:51
Микола Томенко розпочав зйомки фільму про Галич1
 
 
00:40
18-річний юнак загинув через незаконну "тарзанку" (відео)1
 
29-05-2017
 
15:19
Щастя не оминеш
 
 
15:11
Мототрек у Галичі: відверті дебати про спорт і спокій
 
 
10:09
Івано-Франківський осередок Галицької Партії обрав нове керівництво
 
25-05-2017
 
01:34
Найцікавіші новини програми «Аргумент Гончарової» на минулому тижні з 15.05 по 19.05.20171
 
 
01:18
«Думаєте, жінки, які приїздять з Італії, розповідають правду?!
 
24-05-2016
 
17:47
У жахливій ДТП загинув двадцятирічний юнак (фото)
 
05-05-2016
 
12:52
Литва заборонила в’їзд на свою територію 46 особам, яких пов’язують із засудженням Н.Савченко1
 
04-05-2016
 
13:02
НСЖУ оприлюднила список “Ворогів реформування преси”
 
27-04-2016
 
12:20
Затверджено остаточну ціну на газ для населення1
 
 
11:22
Сьогодні відбудеться розіграш безкоштовних путівок у Дитячий табір «Артек-Буковель» від благодійного фонду «Новий Івано-Франківськ»1
 
 
10:54
Шустеру "шиють" ще одну справу1
 
 
07:56
Перший Національний телеканал відмовився транслювати концерт Оксани Білозір
 
 
07:41
Електроопори на вул.Незалежності у Івано-франківську прикрасять квітами1
 
26-04-2016
 
23:00
У Києві внаслідок перестрілки поранено поліцейського
 
 

Опитування

Голосування завершено!

Хто на Вашу думку має найбільші шанси очолити Івано-Франківську обласну раду?
 
Микола Палійчук
Михайло Вишиванюк
Юрій Романюк
Роман Онуфріїв
Сергій Адамович
Олександр Шевченко
Руслан Гусак
Дмитро Дзвінчук
Манолій Піцуряк
Василь Скрипничук
Зіновій Митник
Остап Дзеса
Петро Шкутяк
Олександр Джура
Ігор Насалик
 
Проголосувало: 299
 

Партнери

НАША КНОПКА

 
 

Ліхтарі рекомендують

 
Робота, вакансії, резюме на
  http://job.ukr.net.
Популярні фільми прокату на
  KINOafisha.ua.
Програма телепередач на
  TVgid.ua.
Новини UKR.NET:
  політика, економіка, спорт та ін.